У всякого шлях свій і зброя,
І лінія фронту своя,
Мільйони маленьких героїв
За рідну країну стоять.
У кого в руках байрактари
Чи ті, хто на них їм збирав,
І ті, хто із першим ударом
Наляканий з дому тікав.
Чи ті, хто в селі біля хати
Складає хліба у снопи,
Чи, може, рятує завзято
В диму від пожежі степи.
Хто з ночі іще до світанку
Для воїнів булки пече.
Хто в миті їдкого страждання
Своє підставляє плече.
Чи піснею сум розганяє
Про єдність людську і добро,
Мов той соловейко у гаї,
Під гули сирен у метро...
І мрія у кожного спільна:
Щоб знов Україна цвіла
Така незалежна і вільна
Від лиха, сусідського зла.
Я, знаєш, не вмію стріляти,
Братів рятувати в боях...
Нехай же слова, мов гармати,
Летять з-під пера у віршах...
31.08.22
Гарний вірш! Патріотично! Все буде Україна! 
