8. Кортеж їде в ніч. Понти закончілісь. Робочий день тоже.
Проходя через вєстібюль і уже находясь в оцеплєнії вірної непробіваємої охрани, Зєлєнський во всєй прєлєсті побачив п’яту стадію капустніка. Якраз на путі слєдованія, повернувшись до Президента тильной стороною туловіща, один із топових учасників Вечірнього настойчіво намагався одєть на атлєтічіськи сложьонного швейцара жіночу норкову шубку 46-го размєру. По ходу ця шубка принадліжала одній із подтанцьовщіць, які каждий раз тоже були задєйствувані в капустніках. Для естетіки, для красоти і другіх целєй.
Зєлєнський з охраною пронік на вулицю, тіко мільком на ходу глянувши на бриту голову недавнього партньора по шоу. Який продовжував свої попитки з мєховим іздєлієм. На вулиці Шостому вже подали його автоборт. Позаді джип охрани да санітарка з діжурним доктором. Кортеж був неповним і передвигався скритно. На Київ уже давно опустилася тьма. Короткий зімній день также давно і нєзамєтно кудися пропав.
Всі три авто, як усігда, синхронно і слажено рушили. Свєт в салоні Гарант погасив і погрузився в свої приватні мислі і воспомінанія. Його впічатлєнія від капустніка були двоякіє. З одного боку він кагби побував у свойому нєдавньом прошлому, срєді своїх. І в то же врємня його нинішній статус Глава Держави в побачене сьогодні вєчєром нікак не вписувався.
Взять да закрить подобниє мєропріятія силою своєї влади Гарант канєшна же зміг би очінь легко. Но зачєм? Хай це буде Кварталу позволєно і впрєдь. А от присутствія на цих капустніках Президенту навєрно слідує воздіржацця.
Шторки на окнах водітєль, як усігда по путі додому, тоже закрив. В салоні була мнягкая бархатна темнота. Машину тіко слєгка покачувало на Кличкових колдобинах. Нада було позвонить Первій Лєді Єлєні. Це робилось Їдучи з роботи вже традіціонно. І було зразу ж здєлано і сьогодні. Лєді отвєтіла бистро. Розказала коротко новості з Крівого Рігу.
А вони бли слєдующі:
1. В связі з недавнім поширенням державної мови на сферу обслуговування мама Рима почала активно ізучать українська слова і даже словосочітанія. І довольно успішно. Сьодня, вернувшись із супермаркету, радісно сообщіла нєвєстці, шо вже і здоровалася і прощалася з касіром на укрАїнськом. З консультантом у торговом залє правда шо общалася по-руські. Бо там же нада було гаваріть більше і бістрєє.
2. Папа Саша поки-шо пєрєхадіть на укрАїнську нє намєрєн. Бо, за його словами, в Крівому Рігу руській язик ще всі пока понімають. І всєгда будуть понімать.
3. Як дєті? Да вопчім нармальна.
Нє-нє. Стоп. Всьо-таки даже в сім’ї Президента є своє приватноє і сокровєнноє. Таке, про шо ніззя. Дак і ми не будемо. Хотя можна було б і продолжать. Про то, шо доця Зєлєнська вже взросленька і велика умнічка. А Алєксандр-наслєднік вмиг став авторітєтом для дворової малолітньої мафії, після того, як точним двіженієм ступні правої ноги вибив жувачку з рота лідєра здєшньої підростаючої братви. І другим двіженяєм цієї ж ноги намертво приліпив цю жувачку до лоба супротивника. Ну, не будемо дальше. Нашо воно вам. Навєрно пора нам уже заканчівать очєрєдной Президентський день. Тім боліє, шо він і сам скоро кончіцця. Да й авто вже котиться не по вибоїнам на тіріторії Кличка Віталіка, а по рівній, як стіл штрассі внутрі єлітної жиліщної зони. Зараз наш Главний Герой уже буде вдома. Отказавшись од ужина, пройде прямо в душ, а отсюда в спальню і… засне.
Хай спить. Аж поки звонок рінгтона його не розбудить. І не сповістить йому про начало ще одного дня. Обичного, одного із многіх. Яких ще так багато впєрєді.
Це потом, колись усім стане понятно, ким був насправді Зєлєнський для нас, українців, Мойсеєм чи Сусаніним. Бо, як ізвєсно, істіна проступає через матерію і сознаніє не зразу. А постіпєнно.
Новітня історія нашої нації да нашої держави проісходіт і пишецця прямо зараз.
А нашому расказу фінал.
Пока-пока.
31.01. 2022.
