Куслива Муха знов у хаті,
Її я гнала геть надвір!
Ну як тебе все ж випихати?
А ти летиш наперекір.
Літає вправно, не здогониш,
Нащо ти всіх тут дістаєш?
Коли ти гру оцю припиниш,
Все нахабнішою стаєш.
Дрімає кіт он на дивані,
Чому ти лізеш йому в ніс?
Яка ж ти, Мухо, невблаганна,
Який вкусив тебе тут біс?
Та раптом взріла холодильник,
Шмигнула швидко і туди.
Все освітив малий світильник.
О, як багато там їди!
От пощастило, ніби свято,
Все роздивилась тут і там.
Всього, що хочеш, тут багато,
Своїй спокусі все віддам.
А там лежав лиш кусень сала,
Пісненький борщик на олії.
Вона усе там перебрала,
Ось так збулися її мрії!
Наїлась всього, що хотіла,
Лиш не торкнулася борщу,
Чомусь живіт в цей раз схватило,
Та все ж наїлась досхочу.
Полежать трохи - проходно,
Тут можна й нежить ще схватить.
Була вона вже не голодна,
Готова й в хату полетіть..
Та раптом так запахло медом,
Його ще можна скуштувать.
Насмакувалась ним так щедро,
Тепер би можна і поспать.
Живіт про себе знов дав знать..
Як з меду витягнути лапки?
Та швидко треба їй тікать...,
Та я поставлю отут крапку.
За жадність - кара! Будеш знать!
Не дістає слів, щоб оцінити Вашу мудрість та вміння дати відсіч! Підтримую Вас і всіх друзів, бо стали справжніми, коли прийшла війна! Друзів пізнають в біді, недаремно хтось їх написав!Всім миру і добра!
