Сьогодні замість ковдри із тепла твоїх долонь
Я загортаюсь в постіль, з неохайністю підтикану.
Я вже так швидко не засну. До півночі, либонь,
Бо від думок свідомість може стати трохи дикою.
Сьогодні я вдивляюсь знов крізь вікна на балкон,
А ти мабуть - на світлі ребра київських будинків.
Цікаво, чи від тебе теж в цю мить тікає сон?
Яких тобі думок тепер снується сіра димка?
Сьогодні все так похапцем зробилося "не так",
І фоном в голові звучить "Чогось не вистачає!".
В кутку щоночі темрява ховала твій рюкзак.
Я б розігнала темряву, але його немає.
Тепер ми, схоже, будемо сміятись в різний час.
Я нишком проживатиму своє маленьке горе,
Бо ж як я засинати маю без твого плеча?
На вулиці спекотно. Друге червня. Ти не поряд.