На одному дивовижному острові жило плем "я індіанців, серед яких була одна чудова і весела дівчина. Її звали Аі. Одного разу перестала жінка посміхатися, стала сумною і сумною. А причиною тому був Авітіра, хлопець, який приїхав на острів Пакета порибалити.
Не звертав він уваги на Аї, тому тужила вона і лила гіркі сльози по юнаку. Перестала вона на вулицю виходити, все сиділа біля вікна і співала сумні пісні про кохання.
Стала дівчина виходити рано вранці до високої утіси, щоб подивитися на Авітіру, який сідав у свій човен і попливав на улюблений острів.
Сльози Аї були настільки гіркими, що пропалювали капні утеса наскрізь, а пісні - такими сумними, що розносилися з відлунням з грота по всій окрузі.
Одного разу приліг хлопець у гроті скелі відпочити і почув чарівні пісні. Зачарували вони його, і став він приходити їх послухати щодня.
Один раз захотілося юнакові попити, припав він губами до воді, що стікає по стінах, а виявилися це сльози гіркі Аі. Наповнилося тоді його серце сильною любов 'ю до дівчини, і стали вони жити разом довго і щасливо.
З цих пір ходить молва, що вода стікає донині і той, хто поп 'є її, назавжди закохається в Аї
