РІДНА! Я мав спілкування з багатьма жінками, які розповідали
про своїх чоловіків, з котрими вони розлучилися, що й надихнуло
мене написати цей вірш.
Цікаві жіночки довкола мене
Заходять у життя моє щоденне.
І пані з того почина розмову,
Яка вона, як жінка, пречудова.
І про "плюси" свої розповідає.
Чому ж розлучена, – сама не знає.
Два рази поміняла чоловіка,
Бо кожен був за статусом – каліка:
Не звідти руки виросли у них,
Ще й накидали їй проблем своїх:
"Я не могла собі з тим ради дати,
Йому байдужі і обійстя, й хата.
А іншому імпонували друзі –
Відомі пиячки в усій окрузі.
Не працювали – лиш відпочивали,
Пивка по десять кухлів випивали.
А я зварила їсти і попрала –
Щодня хвилинки вільної не мала.
Муж – той з'являвся п'яним на порозі,
Переступить його уже не в змозі.
Ну як мені змінить його – не знала:
Сварила, і кричала, і прохала,
Бо треба сина з дитсадка забрати,
Старшій дочці в навчанні помагати..."
Задав їй – правда, подумки – питання:
Чому ж ти, в ті роки ще пташка рання,
В кафе з ним разом весело гуляла
І п’яного додому проводжала?
Твоє пізнать ще мав він виховання
До вашого тілесного кохання.
До юнки в хлопця має буть повага,
Й готовність помагать в житті, й увага.