Холодне літо, дощове,
Неначе осінь,
Журливо плаче, сльози ллє
Безвтішні досі.
Якась утома обійма
Незримо тіло.
Його завжди вона, сумна,
Приспить уміло.
Солодкий сон мене скорив,
Сховав од світу.
Мене зігріти зможе він
В негоду літа.
І збуджусь я, коли з-над хмар
Опустить сонце
Жмуток жаданого тепла
В моє віконце.
23.08.1998