Ужалила оса. Зійде.
Минеться біль.
Ти не вважай природу за жорстоку.
Чи крокодил, чи кошеня руде,
Чи шафна міль —
Така натура матінки глибока.
У лузі — квітка, в лісі — гриб,
У річці — лин...
І фауна, і флора — добрі друзі,
Без них життя б таки поділась глиб,
Весь лет хвилин.
Тож стрінь наново день на виднокрузі.
Піди за вітром в тиху ніч.
У теплий дощ.
Щоб спільність із природою шукати,
Щоб зрозуміть найбільшу річ
І щастя дно:
Усе живе навкіл — то рідна мати.
24 вересня 2012
