Усі ви, певно, не забули ще момент,
Як з-під ялинки виступав наш Президент.
Тоді він зважився на дуже мужній крок
І розсадив перед собою діточок.
Та й розказав їм добру казку про бюджет,
Про економіку й мобільний інтернет…
Чекали діточки напружено і вперто,
Коли вже дядько роздаватиме цукерки.
З тих пір уже дванадцять місяців пройшло.
Чекає знову кожне місто і село,
Як задзвенять фужери знову і куранти,
А з-під ялинки ми почуємо Гаранта.
І дуже сильний інтерес усіх бере,
Кого тепер він для масовки набере?
Котів з папугами? Мишей? А може мерів?
Чи мам з візочками? А чи пенсіонерів?
Ідея з мерами є гарна, безперечно,
Коти з папугами – занадто небезпечно.
Бо як промови не вловивши справжню суть
У око клюнуть? Чи й на голову стрибнуть?
Та й мами можуть увійти в «неадеквать»
І стануть памперсами в Чинного жбурлять.
Пенсіонерів взагалі трястиме трясьця,
Як Президент пообіцяє знову щастя.
Вони ж як тільки порахують свої гривні –
Стають раптово божевільні й агресивні.
Не довелось би в новорічний світлий час
Перед масовкою ще ставити й спецназ.
***
То може ми зведемо ризик до нуля
Та й не ловитимемо в небі журавля?
Хай буде нашою синиця у руці
І залишаються порожніми стільці