Знедолена, зневірена,
Всіма була покинена,
Себе воліла зберегти
І долю проклинала ти
За тих сусідів кончених,
Цих озвірілих збоченців,
Що чобіт свій поставили
На Землю наших прадідів!
Тримайся, моя милая,
Бо ворогів на вила ми
Вже скоро попідносимо,
Про це і Бога просимо!
"Закрий блакитне небо нам!
Дай зрозуміти ворогам,
Що Правда й Честь за нами йде
І Слово Істини святе!"
А слова "Бійся" вже нема.
Його нам витерла війна,
Як сльози матері з очей
І тих недоспаних ночей...
Є слово "Бийся!" І воно
Заколосить сухе зерно
Що в землю спраглу упаде,
Нам Перемогу принесе!
