У літаку між небом та землею
Моя душа знаходить нові мрії.
І хоч стаю сама собі суддею,
Я обираю в хмарах нові цілі.
Іду за обрій з сонцем, що заходить,
Шукаю в зорях світла намистини,
А їх насіння в серці ніжно сходить
Й показує нові земні стежини.
У просторі завжди багато волі.
Між хмарами вже зайвого не треба.
Земні гіганти у вікні поволі
Стають такі невинні з боку неба.
У просторі я вся належу долі,
Ловлю тепло від трепету душі.
І дуже добре, що є поряд зорі.
Із ними бурі зовсім не страшні.
