Я часто про тебе думаю,
Особливо як падає ніч.
Про солодкі манливі губи,
Про смішинки на твоїм обличчі,
Про ті очі, що кольору неба
І волосся, що вітер колише.
Я так хочу (постійно!) до тебе,
Щоб послухати голос у тиші.
Милуватися ним і хотіти,
Щоб та мить вічно тривала.
Щоб серце, мов птах тріпотіло,
Як скажене у грудях стрибало.
Потримати тебе за руки,
Цілувати їх жадібно, палко.
Все одно ти мене не любиш,
Та лиши мені це на згадку.
(09.06.2020)
