ДИВНИЙ ДЕНЬ.
Якийсь сьогодні дивний день,
Сьогодні дуже я стомився:
Упав в калюжу через пень,
Бо самокат так зупинився.
Хотів я квіток назбирати-
Ромашок і жоржинок гілки,
Їх мамочці подарувати,
Не повезло-напали бджілки.
Одна попалася така,
Чомусь на мене дуже злюча,
За ніс вкусила і втекла-
Ніс, як картопля, ще й болючий.
Ну добре ,буду помагати,
Піду до татка на город.
Хоч якось день цей виправляти,
А й на городі не курорт!
В картоплі спав на сонці кіт,
За носом пухлим хвіст я не побачив,
Чому не носить він чобіт?
Тоді б кігтями він не зміг віддячить.
Скоріш до річки побіжу
Там рибку спробую зловити.
Хоч щось корисне я зроблю,
І будуть всі мене хвалити.
Та рибка вся кудись сховалась,
За нею бігати стомився.
На вудку жодна не попалась
Я сів і дуже засмутився.
А в очереті жабенята
Смішні зелені і сіренькі
На сонці гріють лапенята,
Комашок ловлять ,хоч маленькі.
Я під вербою став дрімати
І голос чую я квакучий-
Пора додому повертатись,
Бо ти усіх уже замучив!
Пеньок побитий і бджола без меду,
І кіт із загіпсованим хвостом,
Переполоханий карась у очереті,
А жабенята всі регочуться кругом.
