Як живеться там тобі далеко?
Сизокрилий птах, скажи мені.
На́що край покинув свій, лелеко?
Коротаєш на чужи́ні дні.
На чужині важко, я це знаю,
Ве́сну виглядаєш день при дні.
Не сумуй ти так, тебе благаю,
Я весну чекаю так, як ти.
Швидко пролетить зима, морози,
А коли побачиш перший цвіт,
Подолати зможеш все в дорозі,
Ти пришвидш пташиний свій політ.
Ти - найменший в зграї, розумію,
Поряд них тримайсь, не відставай.
А в душі тримай невтомно мрію:
Знову повернутись в рідний край.
А коли настане час жаданий,
Я почую радісний ваш крик.
Як же сумувала я за вами,
То цим дням утратила вже й лік..
Чудова поезія Надюшо, зачиталася!!! Така краса слова, прекрасна картина, а журавлики вже відлітають! Гарного тобі дня сонечко, теплої і сонячної осені!!!
Нелегка пташина доля відлітати на чужину, щоб весною знову повернутися в рідний край. Чудовий вірш, Надіє! 
Гарного дня Вам і натхнення! 
