Ось дивлюся я на небо,
Хмарки, якось там висять.
Чи то ж так воно і треба?
З висока вони глядять.
Подивилась я навколо,
Бачу казани стоять,
На подвір'ї у сусідки
І неначе гомонять.
Ось спостерігаю далі,
Півень на даху сидить:
-І чого туди забрався,
Що нема чого робить?
Бачу гуси по дорозі,
Швидко, швидко так біжать,
Можна зразу зрозуміти,
Що машини вже летять.
О, ось вийшли дві сусідкі,
Одна з одной терендять,
І тут сталось неможливо,
І вони уже кричать.
Я почула, що собаки –
Почали й собі брехать.
Мабуть вирішили разом
Тишу навкруги зірвать.
Ось замовкло все навколо,
Чарочки уже дзвенять.
Дві сусідки призамовкли
І собаки вже мовчать!
Що казати, нема що,
Ой, село це є село!
