В чужім краю зустрівся ти з війною –
Посеред сірих азіатських скал,
Де звуки обзивалися луною
І звіра бачивсь з темряви оскал.
Як сонце із-за сопок випливало,
Вже чатував на тебе дух-душман,
Там кулі, убиваючи, співали,
І ти «Калаш» любовно обіймав.
Бувало, з другом колисали й мрію
Про те, яке збудуєте життя,
Моливсь тихцем до Матінки Марії,
Котра тримала на руках дитя.
Тремтячими із голови руками
Знімав пілотку й серденьком… слабів,
Бо вперше друга смерть тебе злякала,
І ти ковтав невиплаканий біль.
За мить оту дорослішав на роки,
Сніжок волосся раптом притрусив,
І зморшка перша впала ненароком,
Додавши личку мужності й краси.
Літа промчали кіньми вороними,
Вручила доля сина й онучат…
Радієш і милуєшся ти ними,
А в снах з Афгану постріли звучать.
25.06.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
