UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мандрівник: СЕРГІЙ ЖАДАН - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мандрівник відповів на коментар Ніна Незламна, 18.05.2021 - 08:51
Жінки торгують надвечір тріскою,живою, вимученою, такою, що помирає їм на руках. Сонця, що мали давно зайти, птахами стрибають по камінню, й дивуючись тихо такому вмінню, жінки і не бачать як ці сонця ховаються їм в животи. Діти старих кам’яних будинків зростають без музики і годинників, читають книги в рибальських церквах. Пірнають в заливів тепло прозоре і їхні очі на цій глибині світлі від того, що дивляться в море, темні від того, що бачать на дні. Печальні рибалки виходять в ніч, женуться за вітром і, дивна річ, збирають давнє рибальське спорядження, шукають дорогу до власного порту й надійними сітями вкотре і вкотре, б’ючись човном об хвилі тверді, в глибокій, неначе смуток, воді виловлюють свої відображення. Сергій Жадан 
Мандрівник відповів на коментар Сніг_на_голову, 18.05.2021 - 08:32
Пливи, рибо, пливи –ось твої острови, ось твоя трава, ось твоя стернова: править твій маршрут, шиє тобі парашут, пасе тебе в глибині при своєму стерні. Коли зелені зірки падають в гирло ріки, тоді твоя стернова промовляє слова: це ось – мої сни, це – рибальські човни, це – ніч, це – течія, це – смерть, певно, моя. Життя – це тиша й сміх. Його стане на всіх. Його вистачить всім – всім коханням моїм. Тому лети, рибо, лети – я знаю всі мости, знаю всі маяки, роблю все навпаки. Лише твої слова, лише таємниці й дива, лише сповідь і піст в одному з портових міст. Кохай, рибо, кохай, хай безнадійно, хай, хай без жодних надій – радій, рибо, радій. Любов варта всього – варта болю твого, варта твоїх розлук, варта відрази й мук, псячого злого виття, шаленства та милосердь. Варта навіть життя. Не кажучи вже про смерть. Сергій Жадан
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
