Залиш свій погляд пелюсткам півоній,
Відчуй її палкий, солодкий аромат,
Віддайся повністю красі справжній,
Віддай їй ніжність зібрану із уст.
Хай в пам’яті постануть ті хвилини,
Коли до себе пригортав її,
І аромат спокусливо чарівний,
П’яний тебе і за собою вів.
Він дотиком зостався на долонях,
Які ти палко так в волосся запускав,
І кожен раз ловив ти у повітрі,
Серед прохожих так його шукав.
Дивись на колір цих солодких квітів
Такі ж,напевно,і були її вуста ?
Насичено бордові і рожеві
П’янкі , терпкі і пристрасні водночас.
Ти клятву дав усе життя любити,
Що не залишиш ти її ніяк ...
Вона любила , пахучі, літні квіти
Ці квіти є твого обману знак!
