http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877020
Розкішну пісню Соломонову
співає полудень в садах.
Бузки коханцями натомлені,
і мед у Травня на губах.
В солістки Жаби Ропушинської
вродливий писочка фасон.
Все "ква" та "ква" між конюшинами -
то Амадей, то Мендельсон.
На вушко сонячній півонії
римує джміль і вірш, і гріх.
Жуки - хмільні та розцяцковані -
лоскочуть вусами жучих.
Хвалу весні співають дзьобики
- канцона, хайку і сонет...
Вібрують губи, груди, горбики,
і навкруги - прекрасно ВСЕ!
Гримить врочистими акордами
весни катарсис та екстаз!
Як шкода. Шкода, що потворою
живу на світі. Й вкотре створюю
з красою дикий дисонанс.
