Хочу запам’ятати, як життя повертається із дощем,
як звуки води вливаються в спраглі вуха,
і кіт уві сні пересмикує лапами і плечем,
тому що йому так незвично потопи слухати.
Щоб згадати, які то вологі ранки та дні,
такі нетерплячі, такі супокоєм стомлені,
розжену обороти на максимум в двигуні,
коли на колеса нанижуться перші промені.
А потому вернуся, змокнувши досхочу,
вгорнуся в обійми окриленою пелюсткою,
і знову згадаю, як шию, плету, печу
світанкові вірші, жагу, пироги з капустою.
(26.04.2020)
