Час біжить прудко, він нас не чекає,
Пшеничним полем, ген за небокрай.
Він як митець, шлях майстерно прокладає,
А ти спіши за ним і свої миті впіймай.
Лови щасливі мрії серед літа,
Відчуй духмяний аромат весни.
Слухай, як в осінніх горах лунає трембіта,
Впіймай сніжинку чарівниці зими.
Будь з коханою біля водограю,
На вершину гір стежку проклади.
Даруй п'янкі цілунки серед розмаю,
Чудовий сад з нею заклади.
Відчуй любов своєї родини,
І ніжне материнське тепло.
Будь на варті своєї батьківщини,
Щоб ніяке зло до неї не прийшло.
В нас час треба ловити кожну мить щастя і життя вцілому. Чудовий вірш. 
