Дивний сон наснився мені вчора:
Як-то залицявся до мене Казанова.
Він дивився просто в мої очі,
Ніжні та довірливі дівочі...
Вся відчула: пристрасті бажання
Йде від нього на мої пручання,
І надій безмежних сподівання,
Що для нього я - любов остання...
Мовчки він дивився і тужливо,
Клекіт в скронях затихав надиво,
Сміливіш й рішучіш глянула на нього,
В цей момент не бачила більше я нічого...
Раптом гарна жінка десь з'явилась поруч,
Озирнулась швидко ліворуч і праворуч,
Й палко привіталась з моїм кавалером,
Була я вщент шокована яким-таким манером!
Це швидко повернуло мене з небес на землю,
Й брехливі почуття тепер я відокремлю.
Душа, отримав досвід, полегшенно зітхнула,
Розчарувань і сліз цей раз вона минула...
казанови вони такi 
