РАБИН ДУШІ
А небеса , закрито на замок
Нічка капризна , як літня баба.
Один ,вітер літає до зірок...
Передає , нам привіт від граба.
Я ,чую дихання важке у тиші
Вдих і видих зітхає тягарем.
Сховались ,під лист летючі миші
Гроза , напуває землю дощем.
Не видно, ні на метр , а ні на крок...
І розлився , дощ рясний, імлистий.
Йду ,у поетичний дім на урок
І слухаю, як шелестить листя.
Муза , диктує вірші ліричні
Змальовую, пейзаж образ весни.
Римую ніжні слова поетичні
Райдуга ,вінчає весняні сади.
З прекрасної казки явився джин
Місяцем Ясним посеред путі.
Граб ,походить з березових родин
У божественнім раю -рабин душі.
М . ЧАЙКІВЧАНКА.
