Сьогодні зранку пізно встав.
Сон чудовий приснився.
Я додивитись забажав,
То пізно розбудився.
Як би ж так наяву було,
Як у сні я дивився...
Весна. Усе навкруг цвіло.
І я там опинився.
А неподалік дівчина,
Кароока, вродлива,
Білі ромашки зривала,
І у вінок сплітала.
Віночок гарненький сплела,
На голову поклала.
Та посміхнулася мені,
Рукою помахала.
Та грюкнули ранком двері,
То ж я і розбудився.
І цей гарний казковий сон
Маревом розчинився...
Маревом роки зникають...
Тільки у снах, юності дні,
Свій такий далекий привіт,
Нам, зрідка, ще посилають.
