Поет Ви, Ліно, й жінка із жінок,
Така далека й понад все сучасна,
Ви Україні зодягла вінок,
Із тих творінь, вогонь яких не згасне.
Сьогодні, Ліно, перед Вами світ
Схиляє свої голови в повазі.
В день ювілейний щирий шле привіт,
Бо людству Ви не зрадила ні разу.
Ішла стезею прямо й напролом,
Не звітувала тим, хто у коронах,
Тримала гордо голову й крило,
Бо в віршах не була Ви безборонна.
Така поезія – то особливий сплав
Із Правди, Гідності і надміцної Криці.
Ні вік, ні час талант Ваш не приспав –
Бо дух черпаєте з народної криниці!
Вашого імені нема серед святих,
Та мудрістю поезія вражає,
Бо сіє зерна волі й доброти.
Зібрати ж маємо багаті урожаї!
19.03.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
Пані Ганно, низький уклін за дуже гарну присвяту неперевершеній поетесі. Дуже люблю творчість Ліни Костенко. Кожен її вірш - це гімн людяності і доброти, милосердя і любові, вірності Україні і переконанням. Дякую Вам.
І це чудово, Нілочко, кохайтеся у слові
Пишіть-творіть, коли перо дав Бог,
Бо слово є життя-буття основа,
Тож славте землю нашу і любов!
Спасибі за комент.