Дивлюсь на тебе, Україно, -
Святая земленько моя,
Забута Богом... ким проклята?
Зло оповило, мов змія.
Сини в могилу, пустка в хаті,
Село німе - пропав десь люд,
А ти колись була багата,
Як не було сатанських слуг.
Вмирає люд від бід, хвороби...
Інші подались у світи,
А десь тріщать по швах офшори...
У пекло хочеться піти.
А може в рай... та хто ж там хоче
Прокляту душу й світ слизький,
Лиш тліє біль - думки лоскоче,
Де задум підлий та гидкий...
Вдихає дико фарисейство
Весь Божий ладан у хресті,
Землиці шмат - гірке блаженство
І горб від злиднів на хребті.
Дивлюсь на тебе, Україно
І мліє серце... як болить,
Забута Богом... де руїна,
Де віра грішною горить...
(С) Леся Утриско
Дуже сильний вірш. Кожне слово має вагу. Біль і сум, що світ за очі їдуть люди, щоб вижити. 
