Ударить висока хвиля
Як автор словом сильним
І до гори здіймає в вись
Всю силу думки, що є міць.
Яка ж таки трішки дивуюча
Природа сили моря, океану
Читати можна різних авторів
Та відчувати тільки не останніх.
Крізь ніжність віршованих рядків
Як від раптових, диких хвиль
Зростає непомітно в душах всих
Кохання до природи неймовірних слів.
Greta Danylevska :)
Творив майстер чарівний
Свої великі мрії
Він кожен раз сорочку так кроїв
Щоб всі були щасливі.
Він намагався лінії природи
В свої творіння загорнути
І кожен раз про тебе дбав
Про іншого, щоб ти не міг забути.
Він обережно творчості рукою
Торкав усе навколо
І квітли всі тканини на землі
І загуділи бджоли.
Той майстер нам здається серед нас
Комусь малює теплий одяг
В житті зустрінеш ти його не раз
Тому частіше дякуй випадковим.
Greta Danylevska
І кожному свій безповоротний час
Неминуче прийде у непрошені гості
Хвилею піну на пісок розкине
І змиє в небуття усі людські страсті.
Вибір в житті ми тільки один раз маємо
Коли чесність з собою в собі обираємо
А інакше у вихід простий в житті
Нам на завжди закриті двері туди.
Коли ти вирішуєш свою єдину долю
Вчепися за правду, маленьку в неволі
І руку подасть тобі з волі людина
Яка вихід знайшла і покращила гірку долю.
Greta Danylevska :)
О величне, перкасне місто
Яке воно всередині має бути
Чи має воно залишки минулого
На собі досі тягнути.
Чи має воно вдягатися
Тільки у модні дизайни
І бути світовою столицею краси
До самих кінчиків місць, що віддалені.
А чи здивує когось, що так не буває
Пасправді в найславетніших містах
Всього розмаїття буття вистачає
Тому мандруємо ми і не бачимо раю.
Greta Danylevska :)
Небо як наче клякси життя
У себе жадно вібрало
Розмило чорнила всі на землі
Фантазій не шкода для раю.
І коли твої очі до неба припали
В Едемі садів всі думки заблукали
Тіла зненацька всі рухи пропали
Душа оніміла від дивовижного краю.
Заслухались тихий шепіт неземної краси
Щоб почути неймовірних фантазій усі голоси
І відчути на повну повітря легкого об'му
Що переповнить нас із середини.
Щоб відірвати від справ метушливих
Щоб дарувати рідкісні життя миті нам
Щоб замріяне серце все спонукало
Щоб життя нам прекрасним здавалось.
Greta Danylevska :)
Рукавички на обидва вуха
Інколи вдягаєм
Щоб куснути за якусь ногу
Перехожих виглядаєм.
А кусаєм бо болить
І мимо пропустити
Нас ніщо не спонукає
Ось тому, і кусаєм, і кусаєм.
А це для тих,
Хто до Бога там взиває
Другу ногу несвою пропонує
І собаці підставляє.
Справжнє виховання
То рідкісна штука
Захистити від собаки
Та іще наука.
Не усе собакам
Пояснити словом
Вихоплять з контексту кістку
І оближу знову.
І оближуть, обсмакують
З тими хто до Бога
Та одне їм не доступно
Те що так можна не з кожним.
Greta Danylevska :)
Чомусь не мислим зовсім ми
Зпочатку коли іще все добре.
Невже нам мало сонця
Вітрів, тепла, що на землі
Чому ми обираєм горе.
Чому ми завжди робимо що скраю
А про майбутніх хто подбає?
Навіщо в світі розвивати щось таке
Коли природа про усе подбала.
І всім байдуже, і минуле вже не навчає
Зеленого тарифу шкода нам
Всі обленерго з оформленням лагають.
І хто знає скільки ще таких людей
Та участь через роки зачіпає.
Greta Danylevska :)
Зима розкошна до нас
Як білий сон уже крокує
Надію нам на сніг дарує
В звичайний сірий день.
Гарні казочки чудові
Нам як дітям пише доля
Снігом білим встелить все
Розмаїття чудес світу на лист чистий нанесе.
І письменник той вже знає
Як зробити сильні в цьому світі добрі хуртовини
Як насипати коврами там де змерзло геть усе.
Як прозорості льодяних кригу з серця вщент знесе.
Greta Danylevska :)
Вже скоро скінчиться епоха
Великих і неповоротких
То добре видно, що байдужим
Давно тут нічого уже робить.
І пропаде назавжди
Слід від їхніх ніг
Що баламутить іншим
Світ чистоти думок і їхній хід.
Не виживуть їхні палаци
Серед чужих кісток
Не пожаліє їх і еволюція
Синів вони плодили, а мали б доньок.
В музеях їм не має місця
І на землі зітре природа їх інтелект
Бо справжнє місце є сьогодні
Лише у справді якісних серцях.
І скільки б люди, як великі чорні хмари
До себе всіх нових не засмоктали
Вони давно в тюрмі, яку собі відбудували
Вже нової формації уми на старті успіх осідлали.
І втиснутись туди
Немає таким шансу
Вони іще не раз провнвестують в нікуди
Бо рай їх то спотворена реальність.
І мабуть так і є
І так у всьому світі
На одному лиш континенті
Таким ніколи не прижитись.
Бажань багато мешка в світі
Що спонукають велике щось робити
Та ось так вкінці життя, присісти й зрозуміти
Не жив ти це життя. Не якісно радів ти!
Greta Danylevska :)
Грето, чи ось так пощастило
Чи просто та легко збуваються
Всі твої випадкові мрії?
Чи може життя давно зрозуміле...
А можна вважати
Що є ще невідомі секрети
Від яких холодні ключі
Тільки в добродушому серці.
Тільки у відкритості душ
Поєднання
Синергія добрих бажань
Виконання.
Greta Danylevska :)
