|
Відлетіло ,вдаль за журавлями літо синьооке
Піднімає, високі хвилі ...море, широке глибоке...
Прийшла ,осінь ...позолотила ,листячко у тополі
І ключ журавлинний відлітає у світи у неволю.. .
Вже сонечко низенько...зайшло, поміж хмари й не гріє...
Красне ,літо зібрало овес, жито ,пшеницю у полях.
вчора ,щебетав соловей ... у вінок,сплітала мрії
І від щастячка, до ясних зір злітала у казкових снах.
Зранку,літечко усміхалось...в щічку ,цілувало...
і я ,бігла,босоніж за ним у духмяні п'янкі трави.
у діброві,ягоду... солодку малину збирала
І насолоджувалась,пахощами квіту немов пава.
Стукає,у шибку осінь ...небо ,плаче гірко слізно...
Вітровій,зриває з гілля жовте листячко додолу.
Прощаються,журавлі із краєм ... лине сумна пісня
І від холоду ,паморозі ...в'януть ,отави шовкові.
А хочеться ,ще літа ...Вернутись ,у роки молоді...
Зупинити,прекрасну мить!-вдихнути у казкові лани.
У садочку ,ловити у долоні зіроньки золоті...
Змалювати ,тихий рай....і лелеку ,яка обнімає ясени.
Тускно,в осінні дні...осінь ,згорає листям на вітті.
сонце ,у тумані...і шумить,гай віттям від дощу.
Коли приходить час...відцвітає ,плодюче дерево у квіті,
Щоб під снігами,відпочити ...знову ,зустріти весну.
ID:
853403
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 01.11.2019 23:54:29
© дата внесення змiн: 02.11.2019 15:12:12
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|