Співає осінь знов дощем,
Та пісня серце крає,
І дощовим осіннім днем
Зліта до небокраю.
А золотавий клен тремтить
Посічений вітрами
Йому би зиму пережить
З великими снігами,
А на весні знов зацвісти
І вистрилить бруньками ,
Щоб гілочками дорости
До вищої октави