Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850592
Це трохи схоже на Лас-Вегас:
широкі сходи, світла кольори,
різьблені двері і висока зала,
і люди із різних світів.
Вони сюди з бажанням входять:
Фортуно-Тіхе, помагай,
в свою удачу свято вірять,
що буде на землі із нею рай.
Як ставиш, чи прихильна доля,
Фортуна-Тіхе посміхнеться вмить?
Навіть якщо в удачу віриш,
то лихо є й воно не спить.
Як ризикуєш лиш собою,
тоді нехай буває фарт,
якщо держава за тобою,
ризикувать хто сміє так?
Бо не тобою сотворилась,
не через тебе руйнувать,
Зевса за бороду схопили?
Аїд захоче шах і мат.
Може не шах і мат бажає:
це просто шулер видатний
і він, насправді, в карти грає,
та грать із шулером не смій.
За ним же тягнеться слідочок
обману, крові і старих бажань
на те, що виграєш, не варто,
бо пастка – з чужих сподівань.
В рулетку з усіма зіграє,
виграшний шар – не на столі
і тільки він, бувало, грає,
а шар тримає в кулаці.
Це казино заманює клієнтів,
чергова німфа від Фортуни тут,
і посміхається спочатку,
клієнта в казино вже ждуть.
А хто у виграш буває?
В клієнта виграші дрібні,
завжди і всюди виграш має
лиш казино - у виграші.
Купити казино для цього?
Не ставиться такий тут лот,
Фортуна непостійною буває,
за нею бігать – це не спорт.
Зманити казино таке бажає
і нереальні пропонує виграші,
а хто, насправді, виграш має?
Хто знищить казино в душі!
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852044
10.10.2019-13.10.2019.
Світлина із інтернету.
