То не громи гуркочуть в Україні –
То 6-ий рік її карає «брат»,
Ховаючи жало своє зміїне,
Донбас і Крим він вирішив забрать.
Не хмари чорні небеса закрили –
То дим – стовпом – живе тавро війни.
Ворожі «Гради» землю перерили
Разом з тими, хто волю боронив.
Не чайки над водою спозаранку
Тривогою впилися і кричать –
То матері – біди цієї бранки –
Несуть війну на згорблених плечах.
І все ж настане день той світлий миру,
Коли впаде московський стяг до ніг,
І стане Україна всім кумиром,
Здобувши перемогу в цій війні.
19.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
