Туман і дощ, імла і сірість,
так літній день продовжить літ,
ще вечора триває ніжність,
але закінчується його світ.
Верба себе укрила гіллям
і так хилилась до води,
у ній відчула свою силу,
та її дім – це береги.
На березі вербу хитає
потужний, чи легенький вітерець,
неначе сторінки перегортає
і зронить кілька сліз-крапель.
Сіріли хмари з виднокругом,
небесна синь гляділа крізь хмари,
а вдалині хрести блищали дружно,
з туману виринали куполи.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846397
23.06.2019-19.08.2019.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
