Серце в грудях солодко щимить
Хоча скроні щиро посивіли
І роки пробігли,наче мить
Мов весняні води відшуміли.
Пахне чорнобривцями в садах
Пахне полином і нагідками
Я немов у юності спішу
До оселі рідної, до мами.
Хата рідна радісно віта
Хоч давно спустіла, овдовіла
І криниця батьківська свята
Споришем стежина зарясніла.
Я до стін батьківських притулюсь
В серці біль і туга відгукнеться
І води пречистої нап'юсь
Здалеку дитинство посміхнеться.
