Твої очі були такими добрими в першу зустріч,
Твої слова були такими солодкими, що мене нудило.
Тіні шепотіли пізно вночі: "ти ще пошкодуєш",
Вчинки кричали, що так не правильно.
В світі грошей та слави ми вороги,
На безмежному небосхилі ми різні сузір'я,
Серед почуттів таких щирих й фальшивих ми не «ми», а «ти і я»,
В світі перемог та поразок у нас різні шляхи.
Мої очі були такими сліпими, коли я побачила в тобі друга,
Мої вуста були такими грішними, коли говорили правду.
Хіба голоси в твоїй голові не попереджали про це?
Хіба уві сні мої руки не позбавляли тебе всіх темних надій?
В світі акторів та фільмів ми граємо різні ролі,
На планеті прекрасній й квітучій я – північ, ти – південь,
Серед вітрин магазинів ми не однієї марки ляльки,
В світі павутини й посилань лиш в одного з нас промиті мізки.
Вітер шепотів, що доля не такий має вигляд,
Життя не дало нам вибору,
Тому в світі, де всі носять маски,
Ми один для одного «не ті».