Ти знаєш?
А уже весна...
Я досить довго вже сама..
Надворі дощ..надворі сніг..
В душі печаль і пустота..
Арктичний холод у мені..
Ти заморозив все в мені..
Ти з мене викрав все тепло,
забрав усе , моє усе..
Ти знаєш?
Я кажу ''пробач''
Пробач за те,що покохала..
Що серце тобі віддавала..
Відкрила душу ..
Все тобі..
Тепер ''пробач''...
Тепер ''пробач''
Я у душі,немов палач..
Не відчуваю болі..
Забрав ти все..
І не лишив нічого..
Твої сліди,немов задуло вітром..
Тим вітром,що вирує у душі..
Моїй душі,тепер під ста замками...
Все завдяки тобі,лише тобі..
А ти ''пробач'' мене,пробач..
Що не вернусь,ти знаєш..
В моїй душі усе тепло,
кохання, все добро..
Все охололо, снігом замело..
Чуттева душевна лірика! 
