Читаю сонячні вірші,
Написані пером природи.
Щось відродилося в мені,
Туманом відійшли незгоди.
Вдихаю вітра свіжі рими,
П’янію з чистих його слів.
Ген Ясени, мов пілігрими,
Диктують пісню, чую спів.
Краса поезії природи
В душі запалює вогонь,
Стежками римування бродить,
Дощем стікає із долонь.
І крапотять маленькі букви
Й лишають мудрості сліди.
Проходячи крізь срібні звуки,
Нові відроджують рядки.
Я вдячний Богу і природі
За їхню милість і добро,
Нехай вірші поки не в моді,
Пишу,
Бо так велів старий Дніпро.