́
Наш Отче Справедливий і Єдиний!!!
З молитвою із різних почуттів
Звертаюсь я до тебе, і щосили,
Питаю, ну, навіщо ж полишив
Нарід мій; безталанний і сміливий,
Довірливий, гостинний і простий,
Скажи, чим ми сусіду завинили,
Що прагне нас розп’яти на хрести!?
Радіти з чого, горе сміх затьмарить,
Але ж ще бенкетують лихварі,
Грабують все, і знищують і палять,
Гостинний край моєї матінки землі.
Політики, що зграя, чорна рада,
Країну ділять навпіл, мов пиріг,
І кров’ю тхне багато років зрада,
І червоніє в зимку білий сніг.
Народить ще нам матінко пророків,
Вшануємо їх колись на цій землі,
Ми їх чикали, майже, сотню років,
Із вогнища війни і боротьби;
За нашу незбагненну ВОЛЮ жити,
За правду, що несем з давних давен,
За чорну землю кров’ю политу,
Братів відважних й молодих сестер.
Чому ж і досі чубимось страшенно,
Коли Вкраїна стогне молода?
Майдан, війна, - що жертва ця даремна?
Та ще ж гримить і брязкотить орда...
Козацьку Честь і Славу не забути,
Рубали шаблі ворогів, колов багнет,
А зараз я стискаю міцно в груди,
Мій самий рідний у світі кулемет.
І ось він я твій воїн Україна,
Народжений у полум’ї війни,
Ти будеш Незалежна, Сильна, Вільна,
За тебе знов їдуть у бій твої сини.
Браво! Сильно! актуально! Це один з найкращих Ваших творів, а також у Клубі трохи відчувається, що Ви російськомовний, але ж який прогрес уже маєте. Дякую вам і за вірш, і за Вашу відданість! Хай береже Всевишній Вас і Вашу родину.
Я могла би трішки підкоректувати його, якщо будете випускати збірочку.