Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: СМУТОК ЗА ТАТКОМ… (проза) - ВІРШ

logo
геометрія: СМУТОК  ЗА  ТАТКОМ…     (проза) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

СМУТОК ЗА ТАТКОМ… (проза)

Відлетіли  журавлі, відлетіли,
Стало сумно на душі і тужливо…
Так і роки золоті вже далеко,
Лише спогади мої в душі й серці,
Доки я іще живу – не померкнуть…
Та весною журавлі знов повернуть,
А роки мої земні навік щезнуть…
Слава Богу, що жива моя пам”ять,
І про те, що відбулось, рідні знають…
Я для того і пишу, щоби знали,
І про ту страшну війну пам’ятали…
Бо війна , завжди страшна, несе горе…
Виливає людських сліз повне море…

Вже далеко та минула війна. Багато років уже минуло після неї. Уже можна було б і забути, але ті, хто живе, обпалений її вогнем, ті хто переніс її у дитинстві, ті у кого вже пенсійний вік, коли вони вже проводжають журавлів і прощаються з ними, бо ж не знають, чи діждуться їх повернення, ті роки довіку не забудуться… Діти, що пережили страхи  сорок першого – сорок п’ятого років… І сьогодні їм боляче вдвічі, бо ж знову йде війна, знову гинуть люди, батьки втрачають своїх дітей, діти втрачають своїх батьків. Невже і їм уготована важка доля – доля дітей війни?.. Адже вона, війна, відбирає у них і сили, і здоров’я… І ніякі допомоги, ніяка ідилія, ніякий комфорт не зможуть знеболити їх рани, вгамувати пекучі болі…Та й де він візметься той комфорт у наш час, з нашими мінімальними пенсіями, та з втраченим у важкій праці  здоров’ям?..
Властивість людської пам’яті і забувати, і згадувати. Це цілком природно і необхідно…Буває ляжу спати і ніяк не можу заснути, бо як насядуть на мене думки, як зачнуться терзання, де вже візьметься той сон. Я відчуваю, що можу вибухнути, а то й розірватися, як міна, чи бомба, що страшним фейєрверком палає  в мені усе моє життя…
І я поринаю у спогади. І пригадую, як вибухнула вона ще в дитинстві, коли ми з братом тільки закінчили навчання в першому класі. Мама тоді брала нас із собою на проривання буряків. Звісно проривати їх із сапою в руках вона ще нам не доручала, малі ж бо. Вона нам показала, як проріджувати буряки руками. То отож ми йшли попереду мами, проривали ті буряки, а мама вже їх обсапувала, і робота просувалася значно швидше. Так от того року буряки були майже біля залізничної колії. І хоча на той час потягів було не так уже й багато, та ми намагалися не пропустити жодного з них. Коли потяги тягли товарні вагони, ми намагалися розгледіти що ж вони везуть, а коли пасажирські, то нам було дуже цікаво спостерігати за чепурними голубими вагонами, де були дуже гарні віконечка, подекуди зашторені красивими шторками, а подекуди вони були роздвинуті і ми встигали побачити пасажирів, ми махали їм руками, деякі нас не помічали, а деякі відповідали помахами своїх рук, а іноді хтось із пасажирів через відкриту фіранку кидав нам якісь гостинці : яблука, груші, або й пакуночок із цукерками. Мама не дозволяла нам бігати до залізничної колії, але іноді коли не було потяга все ж дозволяла піти і зібрати подарунки. Та ось одного разу  потяг тягнув величезні товарні вагони, а поміж ними платформи, на яких були накриті брезентом  якісь військові агрегати, у них вгадувалися машини, танки, гармати…Біля них стояли, або й сиділи солдати, напевне охоронці. Не дивлячись на мамину заборону, ми з братом рвонули й бігцем дісталися до залізничної колії. Солдати, помітивши нас привітно махали нам руками, щось вигукували, а один з них кинув нам баклажку…Ми вдивлялися в солдатів і нестримно кричали: "Тату!.. Таточку!.." Нам уявлялося, що серед тих солдатів обов’язково є наш тато…Та потяг швидко промайнув мимо нас, а ми стояли, як укопані, не в силах були відірвати ноги від землі, по наших щоках текли сльози. Мама прибігла за нами, щось говорила, заспокоювала, та ми ніби й не чули її слів, усі наші помисли були у тому потязі, як же так татко був так близько і чогось не обізвався, не помахав нам пілоткою, не сказав ні словечка… Мама підібрала ту баклажку, обняла нас, та й повела назад на плантацію. Усі жінки з маминої ланки уже ждали нас біля маминої ділянки, заспокоювали нас, давали нам щось смачненьке зі своїх тормозків, гладили наші голівки. Потім уся ланка разом з мамою і нами сіли в посадці обідати, хоча ще й було зарано, і не одна з них витирала сльозу на своєму обличчі, бо ж більшість із них, як і наша мама, були удовами, і теж  мали таких як і ми, і трохи старших дітей.  У баклажці був якийсь напій, здається ситро…Мама після обіду уже й не заставляла нас проривати ті буряки, та ми посидівши в посадці деякий час, усе ж пішли допомагати мамі.  А в вечері ми попросили маму розповісти ще щось про татка, а ранком знову читали й перечитували єдиний лист від татка, який мама отримала уже після отримання “похоронки”...Другого дня ми були тихіші води і нижчі трави. І з того листа, і з маминих розповідей, ми бачили татка високим, молодим і дужим, як на тій фотографії, що не знати яким чином уціліла, коли нашу хату спопелила війна. Він там у кавалерійській формі, не сам, з товаришем, це фото зроблене в той час, коли татко готувався до участі у війні з Фінляндією. Уже коли ми стали дорослими, то зробили з неї великий портрет, він і нині висить у мене на стіні. А ще до цього часу у мене збереглася ота баклажка, що нам кинув солдат із потяга в якому ми так намагалися побачити татка…

Батьків забрала в нас війна…
(Не вгамувать пекучі болі),
Не зійде  з пам’яті вона
Дітям, обпаленим війною…

ID:  821273
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.01.2019 21:48:24
© дата внесення змiн: 13.01.2019 23:40:43
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (422)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Тяжке післявоєнне дитинство, праця з малих літ...
Хіба могло спасти на думку, що жахи війни знову торкнуться нас?
Треба пам'ятати. Треба нагадувати.
Дякую щиро за пам'ять Вашого серця.
З повагою, 12 17 hi
 
геометрія відповів на коментар Людмила Григорівна, 14.01.2019 - 12:11
Дякую,Людмило!І погоджуюсь з Вами,бо так воно й було,раннє дитинство у нас забрала війна, а післявоєнне було таке важке,що коли пригадую, то ніби й мурашки по тілу бігають... 16 smile 31 flo26 43 42 girl_sigh flo31 flo06
 
dashavsky, 14.01.2019 - 09:01
12 16 17 Зворушлива і цікава розповідь. give_rose friends hi
 
геометрія відповів на коментар dashavsky, 14.01.2019 - 11:48
Дякую,Dashavsky!Про своє життя якось і пишеться легко,хоч воно й важке, та все ж ж и в е м о! 16 girl_hospital smile 17 43 42 flo06
 
Катерина Собова, 14.01.2019 - 08:42
12 12 12 Читала і плакала. Невже ці люди, переживши таке, гідні такого життя?
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 14.01.2019 - 11:46
Дякую,Катюшо!Таке воно наше життя,все більш несправедливе,але ж що поробиш: живемо, терпимо... 16 flirt 43 42 17 flo31 flo12
 
Ніна Незламна, 14.01.2019 - 07:34
12 17 16 Зворушливо!Це не зітреться з пам*яті ніколи... 17 flo18
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 14.01.2019 - 11:42
Дякую,Ніно!Отож не спалося, та все й згадалося, то я відразу ж у КП й писала... 16 girl_hospital 43 42 flo31 flo12
 
IRY_SKA, 14.01.2019 - 07:30
ДЯКУЮ, що розказали 17 такі розповіді тим, хто пережив, треба доносити до людей...щоб знали і пам'ятали....
Я теж додала дві розповіді про події теперішні...вони не трагічні, а про емоції та почуття в час АТО...буду ще додавати
 
геометрія відповів на коментар IRY_SKA, 14.01.2019 - 11:12
Дякую,IRYNA,і загарний коментар, і за Ваші розповіді,я їх читала... 16 smile 17 girl_hospital 17 42 31 flo26
 
Капелька, 13.01.2019 - 23:33
flo26 Дуже зворушлива душевна розповідь!У всі часи велика біда і рана- війна! 16 17 І роблять її ті,кому це вигідно! 44
 
геометрія відповів на коментар Капелька, 14.01.2019 - 11:09
Дякую,Олексію! Це моя історія і брата, і мами...На жаль їх обох уже немає... 16 smile girl_sigh 42 43 flo26
 
Лилея, 13.01.2019 - 23:19
12 12 Глубокий , жизненный рассказ об одной из историй тех времён...пришлось людям много пережить...
Щедрый вечер!!!
Добрый вечер!!!
Всех благ!!!
16 16 el el el flo36
 
геометрія відповів на коментар Лилея, 14.01.2019 - 11:07
Дякую,Лілю,і за гарний коментар,і за такі чудові привітання. Деякі вже й збулися, два хлопчики вже сьогодні ранком в мене посівали... 16 ny5 flo36 42 42 flo11
 
Чайківчанка, 13.01.2019 - 22:52
friends hi 22 19 ЩЕДРИЙ ВЕЧІР !ДОБРИЙ ВЕЧІР!
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 14.01.2019 - 11:04
Дякую,Марійко! І я Вас зі Старим Новим роком вітаю, тепла, добра і всього найкращого бажаю!.. 16 ny5 flo08 flo11
 
Valentyna_S, 13.01.2019 - 21:59
Сумно читати. Але молодше покоління повинно знати, що пережили їхні прабабусі і прадідусі.Гарного Вам Щедрого вечора 22 22
 
геометрія відповів на коментар Valentyna_S, 14.01.2019 - 11:02
Дякую,Валю! Це минулої ночі мені не спалося,і все пригадалося,то отож доки не забулося,я й виклала у КП...І я Вас,Валю,зі Старим Новим роком вітаю тепла й радості бажаю... 16 ny5 flo31 flo36 flo06
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: