Земна людина, бач, - богоподібна,
Хтось так прорік і нас цьому навчив.
Хай геній чи простий, багатий, бідний -
Ніхто їх не ділив і не лічив.
Малим дивився на ікони мертві,
Чи на портрети дорогих батьків,
На щирих друзів в світлій круговерті -
Цю схожість бачив, як печать віків.
Коли ж підріс - уздрів страшні паради -
Голодоморів, воєн хижий штамп.
А ті, хто сіє на землі неправду,
Подібні до потворних, злобних мавп!
Владико, скинь свою байдужу рясу,
Скажи, тобі однаково чи ні,
Що образ твій вдягають, наче маску,
Однак насправді служать сатані!?
