|
У мене є котик. Ну не те, щоб саме в мене, але з’явився він у моїй квартирі. І живе зараз зі мною. І не так, щоб з’явився він у моєму житті через моє велике бажання, але так сталося. Спочатку його не було, а потім він раптово з’явився. Це маленьке біло-риже «чудовисько», яке ганяє по квартирі, мов скажене. Йому немає ще й півроку, а кабанчик уже неабиякий. Інколи він страх як мене дратує. Просто бісить мене до сказу. Він може зненацька стрибнути на мене, бо йому здалося, що я не просто почухав собі спину, а спровокував його, розбудив його інстинкти. Він полюбляє сісти в коридорі й нявкати, ніби йому защемило хвоста. Він з радістю занесе під диван один мій носок, щоб я скаженів від злості, що робити з іншим, з тим безпарним, що лишився. Особливо це приємно вранці, коли ця несподіванка накриває тебе перед самим виходом на роботу. А ще йому обов`язково треба перегризти всі проводи, особливо якщо це кабель для зарядки телефона. Якщо він не переверне щось на кухні, то неодмінно зробить це в кімнаті. І при всьому цьому він завжди дивується моєму обуренню. Він втікає, як тільки я підвищую голос. І відразу здивовано визирає з-під дивана чи із-за крісла.
Він кілька днів поспіль може із задоволенням їсти суп, кашу, м`ясо — словом все, чим харчуємося й ми. А потім одного дня просто відмовляється від усього цього, і ти маєш вгадати, що він хоче зараз. Інакше від зведе всіх з розуму. Він не дасть вам спати всю ніч, шукаючи те, що не змогли знайти для нього ви.
А інколи, цілком раптово, він стає несхожим на себе. Він лягає мені на груди, починає вилизувати мені бороду, муркоче мені на вухо, сам підлазить і прогинається під мої руки, аби тільки я його гладив. І я не можу йому відмовити. Я люблю цього котика і не уявляю свого життя без нього.
Так само в житті кожного із нас колись раптово з'являється близька людина. І вона може не повністю відповідати нашим запитам, дратувати нас своєю невідповідністю нашим стандартам, але все ж таки бути нашою коханою людиною. І ми поняття не маємо, як жили раніше без неї, і що будемо робити, якщо її не стане у нашому житті. Ми просто кохаємо це кошеня.
ID:
817198
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.12.2018 22:58:55
© дата внесення змiн: 13.12.2018 12:00:51
автор: Мозговий
Вкажіть причину вашої скарги
|