І пливе ріка життями,
бачить все і пам'ята.
В мирі, часом, тихо з нами –
полем, берегом, краями
книга тчеться непроста...
Орють цю землицю чорну
під посіви, під пари,
під надії думку горню.
Трактор тягне плуг проворно –
то нагору, то згори...
Долі кожного сплітають
випадку, чи Неба мить,
мо' мольфара дивний танок,
погляд Місяця на ґанок...
І кого й у чім корить?
Мир однім, а іншим – війни
сплутають весь шлях життя,
шкереберть, через коліно...
Тож романи, чи билини,
Нені хрестиком – в шиття...
13.09.2018р.
