Український цвіте - пісне калинова,
Леся Українка і правдиве слово,
На чужих покосах, на чужих теренах,
Тепло ранить душу - ляже на знаменах.
Квітне рідне слово, лине рідна пісня
І не знає втоми, заколише вітром,
Понесе на крилах у степи безмежні,
На Дніпрові кручі, на стежки хмарезні.
Де родились мавки, де козачі хори,
Де поля розлогі та високі гори,
Де любов дівоча у любистку вмита,
Де юнача врода поцілунком вкрита.
У лелечій далі, на лелечих крилах,
Лине слово Лесі, до душі так миле,
Так пророче нині у вербовім зіллі,
Зіронька вечірня у нічнім сузір'ї.
Ранній промінь сонця на весняних росах
Український цвіте на чужих покосах,
На чужих теренах, на рідрих знаменах -
Квітне рідне слово, Богом охрещене.