ЩЕ ТАК ДАЛЕКО ДО СВІТАНКУ
Ще так далеко до світанку...
бджоли рояться в моїй голові,
заполонила зоряна ніч циганка-
кличе ,на берег щастя в зелені гаї.
Зайди, до мене красуне на хвилинку,
де допівночі співають пісню солов'ї,
віднайдеш ,для душі солодку родзинку,
запашні духмяні квіти первоцвіт у росі.
Відзеркалюють зорі мерехтять у вікні
осяюють стежки закоханим у тихий рай,
а одинока птаха шукає храм в божій красі-
і зоря, відкриває браму у Всесвіт в небокрай.
Місяць ,на човні везе у синє небо неозоре
і я ловлю, прекрасну мить поміж ясних зір,
у тишині ,чую ,як хвилями плюскоче море...
виграє, чарівна мелодія із милозвучних лір.
Шукаю, тиху пристань схід сонечка в пітьмі...
в замку ,слухаю, як в час барокко серенаду ночі-
це фея весна ,манить між атланти у далі голубі...
від насолоди, розцвітають мрії у серці жіночім.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
