ЩЕ ТАК ДАЛЕКО ДО СВІТАНКУ

ЩЕ  ТАК  ДАЛЕКО  ДО  СВІТАНКУ
Ще  так  далеко  до  світанку...  
бджоли  рояться  в  моїй  голові,
заполонила  зоряна  ніч  циганка-  
кличе  ,на  берег  щастя  в  зелені  гаї.

Зайди,  до  мене  красуне  на  хвилинку,
де  допівночі  співають  пісню  солов'ї,
віднайдеш  ,для  душі  солодку  родзинку,
запашні  духмяні  квіти  первоцвіт  у  росі.

Відзеркалюють  зорі  мерехтять  у    вікні
осяюють  стежки  закоханим  у  тихий  рай,
а  одинока  птаха  шукає  храм  в  божій  красі-
і  зоря,  відкриває  браму  у  Всесвіт  в  небокрай.

Місяць  ,на  човні  везе  у  синє  небо  неозоре
і  я  ловлю,  прекрасну  мить  поміж    ясних  зір,
у  тишині  ,чую  ,як  хвилями  плюскоче    море...  
виграє,  чарівна  мелодія  із  милозвучних  лір.

Шукаю,  тиху  пристань  схід  сонечка  в  пітьмі...
в  замку  ,слухаю,  як  в  час  барокко  серенаду  ночі-
це  фея  весна  ,манить  між    атланти  у  далі  голубі...
від  насолоди,  розцвітають  мрії  у  серці  жіночім.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791153
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2018
автор: Чайківчанка