БАЧУ У СНАХ ВИШНЕВІ САДИ
Квітує, май білосніжно на чужині...
в небі проміння золоте виграє ,
закурликали ключі журавлинi.-
дика туга,крає серденько моє.
Бачу у снах вишневі сади
замріяну мальву як розцвітає
як зустрічають лелек ясени
і спів солов'я душу звеселяє.
Зорею, зійду над рідним селом,
осяю гай квітучі береги Дністра...
і зорю до ранку у мамине вікно,
щоб зігрітись вогником тепла.
До Отчого порогу заросла стежина
з світлин, усміхається батько і мати...
яка то радість коли є у тебе родина?
і навстіж двері, відкрито тобі до хати.
Чужина... чужина... чужина...
сонце, пече тут... та не гріє,
без родини ,хто я тут -сирота,
тихий вітер, в очі мені віє.
Там моє дитинство у тім раю
і мама в ружах в білій хустині
тут минулих літ щастя віднайду
і вдихну у запашні трави на долині .
Як жайвір, полину у безкраї поля
де пломеніють квіти маки в житах,
там дзюркотить струмочок з джерела
з криниці, п'є чисту воду синій птах.
Дякую, тобі за все чужина...
що прийняла ,як рідну дитину...
я народилась, де Вкраїна моя-
і лину до цвіту калини в родину.
М .ЧАЙКІВЧАНКА