Я ВІЧНІСТЬ -ЯКА ОСЯЮЄ БОЖУ КРАСУ
У голубій блакитті- я промінь сонця...
відзеркалення зорі одвічне світло
білокрила пташка у твоїм віконці
виткане життя на променистій палітрі.
В місячну ніч я прекрасна Муза...
яка прийде до тебе в заметіль зими,
я білосніжний цвіт калина у лузі-
подих чистого повітря серед весни.
Я маленьке зернятко у безкраїм полі-
яке проросло у коріння буйні жита ,
я насущний хліб, у пісні ,у слові...
цілюща водиця ,яку потребує душа.
Я прекрасна чарівна квітка навесні,
у запашних духмяних травах роса...
я весняний дощ у небесній сльозі-
у квітучому саду голос солов'я.
Я ,яблуко солодкий медовий плід...
яке засолодить спраглу душу твою ,
я зелений листочок вчорашній слід-
я вічність, яка осяює божу красу .
Ти прийдеш ,друже у мій тихий рай...
я вітром ,розвію твою печаль журбу-
зорею, у мріях поведу у зелений гай
щоб подарувати, тобі щастя мить чарівну.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
