Hair
by Clarence Major
in "New Yorker", May 7, 2018
В давнину
волосся мало магічну силу.
Обрізане волосся
не мало потрапити
в погані руки.
Погані люди могли його змішати
із, скажімо, слиною жаби.
Чи з сечею криси!
І певні слова
могли бути сказані.
І тоді страшні речі
могли з вами статися.
Жінка моряка
не могла розчісуватися
після заходу сонця.
Його корабель міг потонути.
Але щось добре
також могло статися.
Моя бабця
кинула жмуток свого волосся
у вогонь.
Воно загорілося яскраво.
І тому вона прожила
до ста одного року.
У мого дядька було руде волосся.
Одного дня воно почало випадати.
Через кілька днів
помер його малолітній син.
Деякі жінки не обрізали волосся.
Якщо воно сягало нижче колін,
то це означало,
що жінка ніколи не знайде чоловіка.
Заплітання волосся в тугі кіски
було мірою перестороги.
Це запобігало
його випаданню.
Моя тітонька випустила з рук
шпильку. Це означало, що хтось
говорив про неї.
Пташки підбирали людське волосся,
щоб будувати свої гнізда.
Вони переплітали ними гілочки.
І нічого не траплялося з тими пташками.
Вони були щасливі.
А люди?
