Я відпускаю тебе з Богом,чуєш?
Й загляну в твої очі,ти дозволиш?
Бо ,кажуть,очі-дзеркало душі,
Та дійсно так,не збрешуть люди,
Бо в тих очах лиш морок і пітьма!
Я відпускаю тебе з Богом,чуєш?
Стомилось серце від твоїх четвертувань!
Твій дух слабкий і до землі тяжіє,
Моїй душі не обійтися ж без небес!
Для тебе вже не буде світла у моїй оселі,
Й любов моя твоєю збайдужілістю убита!
Я відпускаю тебе з Богом,чуєш?
Твоя душа всі втратила веселки кольори,
Лиш чорно-білі пропонує сни!
Ти нашу дружбу вже не раз топтала,
Й на зради не скупилася ніколи!
Та вже не в змозі я тебе прощати,
Чи ще захочу з кимсь колись дружить......
Я відпускаю тебе з Богом,чуєш?
Якщо заплачеш,я зроблюсь глухою,
І в тому болю ти тонутимеш одна,
Якщо впадеш, не зупинюся поряд,
І інше ти шукатимеш плече!
Найчорнішим чорнилом картини
В моїй душі ти щедро малювала,
Чим відбілити їх,ті аркуші душі?......
Я відпускаю тебе з Богом,чуєш?!
