Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Онищенко: Ах, речка, моя речка. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія, 25.02.2018 - 13:57
Дякую,Михайле,що нагадали про річку, а з нею й про дитинство.Ось мій варіант річки:РІЧЕЧКА… Тече річечка схилами, Біля неї верба. Понад краєм бродили ми, Не діждавшись тепла. Мерзли ніженьки босії У холодній воді. Не боялися повені, Хоч були ще малі. А приходило літечко- Золотая пора. Там цвіли жовті квіточки, І співала коса. І лягала покосами Буйнолиста трава. Ми тоді майже голими Там купались щодня. І кувала зозуленька, Рахувала роки. Посміхалась вербиченька, А ми з нею росли... Людям Богом даровене Золоте те русло, І таке зачароване Верби буйне крило. За кущами на пагорбі Знов зозуля кує. Я стою, як на палубі- Все тут рідне моє. Не змінилася річечка, Постаріла верба. І стоїть ніби свічечка Одинока й сумна. Постаріла вербиченька, І калина , і я. Тут з дитинством зустрілася І стою тут одна. Споглядаю, хвилююся Біля річки й верби. Я сюди повернулася З каяттям назавжди. Мені рідні і річечка, І калина, й верба. Україна, як свічечка Є у мене одна... Михайло Онищенко відповів на коментар геометрія, 25.02.2018 - 19:29
Дякую Вам, шановна пані, поетеса! Якось таки незручно, таку гарну, та поважну жінку, "ніком" величати... Мені дуже приємно, що саме Ви, завітали на мою сторінку, та залишили, свій прекрасниий твір. Дякую Вам! Моя річка, з острівцем СЕРДЕЧКО, то є наш Південний Буг! Я виріс біля неї, та все моє життя поруч, з нею. Тому і пісня, ця і з'явилася. Скажу Вам, відразу. Прочитавши Вашого листа - обрав Вас, в білий список. І прошу мені листом, повідомте Ваше ім'я, коли Ви не проти. З повагою і теплом,М! геометрія відповів на коментар Михайло Онищенко, 25.02.2018 - 19:40
Дякую,Михайле! З задоволенням прочитала про вашу річку з острівцем Сердечко. А чому саме Сердечко? А моя річечка Верблюжка,вона вузенька і гарненька,і на ній пройшло чи не половина мого дитинства.Річка має назву села Верблюжка,Кіровоградської обл. Там пройшло моє дитинство і юність. А після закінчення університету я втрапила на Вінничину, а потім повернулася на Кіровоградщину,але вже в м.Долинськая. Майже 49 років пропрацювала учителем математики.Дякую і за повідомлення,і за білий список. Мені приємно...З повагою Валентина Григорівна.
Михайло Онищенко відповів на коментар геометрія, 25.02.2018 - 20:17
Моя п'ятиповерхівка, стоїть на самому березі Південного Бугу. Якраз навпроти острівця, який має форму сердечка. Отож і непотрібно було, щось придумувати. А село моє, мало назву Паланка, воно вище по Бугу, на сім кілометрів від Ладижина. З повагою і теплом, до Вас, Валентино Григорівно! Михайло Онищенко відповів на коментар Ніна Незламна, 25.02.2018 - 08:06
Дякую Вам, Ніно! Вже поміняв! З теплом,М! |
|
|