Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Котигорошко: сестричка - ВІРШ

logo
Котигорошко: сестричка - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

сестричка

«Хлопці, рідненькі, тримайтесь, я з вами!
Господи Боже, чому ж так багато?!»
Пальці тремтять. Упаковки з бинтами.
Шини. Лангети. Джгути. Опіати.
«Милий, не плач, все позаду, благаю!
Лікар сказав – до Дніпра з першим бортом,
Все буде добре, хороший, я знаю –
Ще на весіллі поласуєш тортом».
Сльози ковтає. Яке ж там весілля?!
Лялька на ношах, безнога, безрука,
Тільки й того, що не справлять застілля
ВОрони, очі не виклюють круки.
Стогони, крики, благальне: «Сестричко…»
Сльози… Свої чи чужі утирати?
Мозок грубішає, мозкові звично:
Люди - ляльки із кривавої вати.
***
Що вона бачила після  училища?
Тиск у бабусі, синці із порізами?
Раптом – повістка з дитинства в чистилище,
Від військкомату квиток із безвізами.
Жорна людей затискають, мов крекери,
В жменях війни й не таке переміситься,
Світ ущільнИвся до «наших» та «сепарів»,
Перевернувсь на потилицю місяця.
Що вона бачила? Мама в Італії…
Що вона знала? Відмінниця, староста…
Тихе дівчатко з очима печальними,
Ще не забруднений лихами паросток.
***
«Хлопці, не треба! Прошу вас, благаю!
Хлопці, не руште! Ви ж – «наші», не «їхні»!»
Посмішки хтиві супроти одчаю,
Проти ромашки - нагострені кігті.
«Хлопчики, милі, я ж вас бинтувала!» -
Ременем хльостко закручені руки,
Що ж ти, зозуленько, їй накувала
Вельон подертий та прірву розпуки?!
«Господи!!! Мамо!!!», а місяць-світильник
Дивиться байдуже крізь катаракту, 
Стогне душа, мов розідраний «тільник» -
ДАнтове пекло в останньому акті.
«Милі, не треба! Ви звірі чи люди!?»
Думала – бачила пекло і спокій?
«Тихше, мала, із тебЕ не убуде!»
Пекло? Наївна… То був передпокій.
***
Темним - по білому, грішним – по чистому,
Глум над дитинною та безборонною,
Хтиві укуси по грудях – намистами…
Що їй з того, що назвали б мадонною,
До співчуття, до прийдешньої святості
Чи, навпаки, до чиєїсь байдужості,
Коли й до мертвих – нічого, крім заздрості,
Коли і світ – лише вияв безглуздості?
Ні, то не плоть, то кохання розірване,
Щирість та юнь. Кострубатою плахою
Стало життя. Над глибокими прірвами
Лине душа скалічілою птахою.
















ID:  778535
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 23.02.2018 01:44:43
© дата внесення змiн: 23.02.2018 01:44:43
автор: Котигорошко

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Світлана Моренець, Master-capt, Світлая (Світлана Пирогова), Веселий песиміст, AnnaHodko, Amaranta
Прочитаний усіма відвідувачами (956)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Тепер я буду плакать... cry cry cry як Вам так вдалося словами торкнутися душі...
 
Котигорошко відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 25.04.2018 - 01:20
Певне, в потрібних місцях торкався.
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Котигорошко, 25.04.2018 - 08:10
Вмієте ж ви так торкаться... apple
 
BeZodnia, 17.03.2018 - 11:04
17
 
Котигорошко відповів на коментар BeZodnia, 19.03.2018 - 03:09
Дякую. Якось так.
 
BeZodnia відповів на коментар Котигорошко, 19.03.2018 - 12:58
Коли читаєш і підкошуються ноги — це далеко не «якось так»...
 
Котигорошко відповів на коментар BeZodnia, 21.03.2018 - 09:21
Я не знаю, як відповісти. Правда, не знаю. Але дякую Вам.
 
Amaranta, 01.03.2018 - 01:26
Котигорошко, можу тільки сказати, що направду дуже талановитий)
 
Котигорошко відповів на коментар Amaranta, 01.03.2018 - 02:12
apple
 
Amaranta, 01.03.2018 - 00:51
Це певно і є майстерність, коли вірш можна прожити до останньої емоції. Навіть такої болючої.. cry
 
Котигорошко відповів на коментар Amaranta, 01.03.2018 - 01:16
Приємно, звичайно, коли твори викликають в когось емоції. Та... Який з мене майстер? smile
 
Шкода, що таке буває. 17 Двадцять перше століття, а деякі люди гірші, ніж звірі. 17 А вірш написаний майстерно.
 
Котигорошко відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 28.02.2018 - 09:24
Дякую, Світлано. Річ таки не в століттях. Річ в темряві, що в людських головах.
 
Фея Світла, 23.02.2018 - 13:28
Який жах! 17 Вражаючий твір! Прикро...боляче... cry
 
Котигорошко відповів на коментар Фея Світла, 24.02.2018 - 00:35
Дякую Вам. За коментар дякую і за те, що відчули.
 
До мурашок, до сліз... 17 17 17
А це ж лише одна картина з трагедій, принесених війною...
 
Котигорошко відповів на коментар Світлана Моренець, 23.02.2018 - 11:32
Дякую, Світлано. Але, хіба то війна робить людей тваринами чи навіть гірше? Війна - лише каталізатор чи лакмусовий папірець.
 
Ольга Калина, 23.02.2018 - 09:27
17 17 17 Аж до сліз..
 
Котигорошко відповів на коментар Ольга Калина, 23.02.2018 - 09:52
Щиро вдячний Вам, Ольго
 
Ulcus, 23.02.2018 - 07:46
очікуваного враження ви домоглись - мороз пробирає до нутрощів. ще й не прямо вказуючи на дію, а на те, що її супроводжує. то особлива воєнна лірика. мало хто визнає таке (або не хотів би визнавати), але...
 
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 23.02.2018 - 09:12
Звідки Ви знаєте, чого я хотів домогтись? І... Не визнають чи не хочуть... А про таке ніхто не думає просто. не хоче думати, не бажає думати. Воно - далеко-далеко. І ніколи не буде поряд. Поряд будуть кав'ярні, клуби, кальяни, погляд швиденько ковзатиме по брудних безхатьках і затримуватиметься на яскравих вітринах. Світ - яскравий. В ньому лише кохання, радість, щастя. Клаптики бруду не проникають в нього. Бруд - далеко, поза межами уяви, поза межами всесвіту
 
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 23.02.2018 - 09:18
негативні емоції дужчі за позитивні - хоче цього людина, чи ні. ми швидко забуваємо добро і боляче врізається у пам‘ять негатив. тому не розповідайте мені про межі уяви. бруд дуже легко проникає і в радість, і в кохання. робити добро, дарувати радість набагато важче, ніж погане. лиш тільки варто тобі зупинитись, то вже швиденько тебе перекинуть на бік зла. отаке
 
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 23.02.2018 - 09:52
Ви не психолог, часом, за фахом? Кажуть, що поезія - віддзеркалення душі. Не знаю чи правда це, чи ні, але з Ваших творів зробив такий собі маленький висновок - ніякий бруд не проникне у Ваш світ, Ви загородили своє щастя щільною стіною. Своє щастя, свою радість, свій світ. І будь-який чужорідний елемент негайно буде звідти виштовхнутий. Це, як, ніби антитіла боряться з інфекцією.
 
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 23.02.2018 - 09:58
може, ви й праві. я не психолог
 
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 23.02.2018 - 10:06
Я - теж. І не маю претензій бути носієм істини в останній інстанції.
 
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 23.02.2018 - 11:53
А, так, ще - не зупиняйтесь, даруйте радість, даруйте щастя тим, хто того вартий. А вартісність, вона - не на поверхні. Якось у ФБ зустрів таке:
"Можна матюкатися в чотири поверхи і, в цілому, залишатися непоганою людиною", а можна бути ввічливим....." Одяг, зовнішність, навіть, манера спілкування - не показник.(на роль в цілому непоганої людини не претендую biggrin )
Ми з Вами тут нещодавно "перетнулись" випадково на чужій сторінці, про дитячо-підліткову літературу йшлось. То я чогось Герберта Веллса згадав. Морлоки та енлої. Різні створіння з різних світів. І зустрічі між ними ні до чого хорошого не призводять. З того твору ("Машина часу") я зробив неочікуваний для багатьох висновок - морлоки мають бути з морлоками, а енлої - з енлоями. Вибачте, якщо втомив. hi sorry
 
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 23.02.2018 - 12:24
Ви праві smile ціную Вашу думку.
 
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 25.02.2018 - 13:06
дарувати щастя тому, хто того вартий. а якщо не вартий? то не треба щастя? радості нехай почекає в черзі? нещодавно почула таке - може,ті, кого ніхто не любить, найбільше потребують любові? вартих любити легко...
 
Котигорошко відповів на коментар Ulcus, 26.02.2018 - 00:07
А вистачить на всіх щастя? smile Не сердіться - жарт. Кожен, певне, сам визначає пріоритети першочерговості smile
 
Ulcus відповів на коментар Котигорошко, 27.02.2018 - 09:24
то, отже, варто розштовхати інших ліктями? хто визначає першочерговість?
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: